НожиVoyager Kris Blade: На хвилі хайпу

У новому 2020 р. моя улюблена ножова компанія Cold Steel порадувала своїх фанатів цікавими новинками, серед яких — 4-Max Scout, Air Lite у двох варіантах виконання, Kiridashi, 1911, Kudu Slip Joint та інші. Як відданий фанат «Холодної сталі», я з нетерпінням чекав їхньої появи, щоб особисто оцінити вироби, потримавши у власних руках. Ще до появи цих ножів у нашому магазині я неодноразово натрапляв на пости та активні обговорення, головним героєм яких був саме Voyager з клинком...
Аватар O & O26.06.20208924 min

У новому 2020 р. моя улюблена ножова компанія Cold Steel порадувала своїх фанатів цікавими новинками, серед яких — 4-Max Scout, Air Lite у двох варіантах виконання, Kiridashi, 1911, Kudu Slip Joint та інші. Як відданий фанат «Холодної сталі», я з нетерпінням чекав їхньої появи, щоб особисто оцінити вироби, потримавши у власних руках.

Ще до появи цих ножів у нашому магазині я неодноразово натрапляв на пости та активні обговорення, головним героєм яких був саме Voyager з клинком типу «кріс». Цей ніж просто сколихнув ножову спільноту і викликав, як зараз кажуть, «хайп» у соціальних мережах. Щойно довгоочікувані новинки надійшли, вони були відразу ретельно вивчені мною та моїми колегами. Всі ножі подарували нам безліч позитивних емоцій, але найширшу посмішку в мене викликав саме Voyager XL із клинком Kris. Оскільки поява цього ножа в каталозі Cold Steel викликала такий резонанс, я вже не міг залишатися осторонь і вирішив написати статтю, де детально розглянув цей незвичайний виріб. Я відчуваю, що у вас уже є багато питань, тож поїхали!

Коли я вперше почув про цей виріб, то сказав: «Це рано чи пізно, але мало статись». Усім, хто цікавиться темою ножів, відомо, що компанія Cold Steel давно імпровізує на тему традиційних клинків різних народів, культур та субкультур, тому поява «Кріс-вояджера» (надалі буду називати цей виріб саме так) була для мене цілком очікуваним явищем. Cold Steel був би вже не той, якби обійшов увагою такий харизматичний та смертоносний кинджал, як індонезійський кріс.

Історія

Вважається, що ніж кріс з’явився на острові Ява не пізніше Х сторіччя нашої ери. Ще років 500 він еволюціонував до того вигляду, який зараз вважається класичним. У перекладі з місцевої мови «кріс» (ngeris) означає «колоти». Цей тип ножа був поширений по всій Індонезії, на Філіппінах та в Малайзії. Його клинок був символом священної змії нагу. Відомо, що класичний кріс зустрічався як з асиметричним, так і з прямим клинком; перший символізував активну змію, а прямий, відповідно, змію в стані спокою. Асиметричний кинджал за рахунок своєї незвичайної форми набув значно більшої популярності, а от про існування прямого кріса зараз згадують рідко.

найбільш харизматичний представник сімейства voyager

Традиційно клинок кріса виготовлявся з багатошарової сталі, що мала назву «памор». Технологія виготовлення такої сталі схожа на ту, що використовують для виробництва дамаску. Заготовка, з якої майстер кує майбутній клинок, складається з різних листів сталі, що мають різний вміст вуглецю та домішок. Неоднорідність структури в процесі кування дає характерний візерунок, який проявляється в процесі травлення клинка у розчині миш’яку та соку лайма. З цим візерунком багато що пов’язано, адже кріс часто наділяють магічними властивостями — і саме візерунок з точки зору місцевої магії має вирішальне значення. Особливу цінність представляють клинки, на яких під час травлення випадково утворюються візерунки з рисами людей або тварин. Узагалі майстерність місцевих ковалів давала можливість замовити кріс із конкретним візерунком, який подобається власнику. За часів, коли Малайзія потрапила під вплив мусульман, часто виготовляли клинки з такими візерунками, що повторюють фрази з Корану.

Ніж cold steel Voyager kris походить від славетного малазійського кинджалу «Кріс»

Взагалі, жителі Індонезії мають чудову фантазію: існують легенди, де описується, як кріс уночі літає по оселі та захищає свого власника від ворогів. Від себе додам, що на момент написання цієї статті «Кріс-вояджер» уже дві ночі провів у мене на ножовій полиці — і ніяких нічних польотів я не спостерігав; схоже, що на вироби торгової марки Cold Steel малазійська магія не поширюється.

Важко переоцінити значення цього кинджала для народів південно-східної Азії. Родові кріси передавались із покоління в покоління, з ними ходили на війну, озброївшись відразу трьома! Кріси виготовляли на замовлення, а по тому, як він був оздоблений, можна було впевнено судити про статус людини та її становище в суспільстві. Це був настільки поважний атрибут, що, коли чоловік не мав можливості з’явитись на важливе скликання, він міг відправити замість себе свій кріс. Та що казати — були випадки, коли дівчина виходила заміж за кинджал. Люди всерйоз поклонялись цій зброї.

За традицією, коли чоловік отримував свій кріс, він клав його на ніч під подушку — і якщо цієї ночі йому снились погані сни, це означало, що кинджал не підходить, і потрібно вибирати інший. Я сподіваюсь, що наші клієнти не вдаватимуться до подібних перевірок після придбання «Кріс-вояджера».

Асиметрична форма клинка окрім оригінального вигляду має ще й відчутні переваги в користуванні

А якщо серйозно, то це, мабуть, один із найбільш овіяних містикою та легендами зразків холодної зброї. Про це, наприклад, свідчить той факт, що існує навіть окрема наука «крісологія», що вивчає еволюцію крісів, методи їх виготовлення та вірування в їхні містичні здібності. Зрозуміло, чому шановний Лінн Томпсон не зміг обійти увагою такий шикарний зразок холодної зброї. Насправді можна ще довго писати на тему історичних нюансів, пов’язаних із цим ножем, але мені вже дуже кортить сконцентруватись на виробі, який я вже декілька днів кручу в руках.

Конфігурация

Новим клинком типу «кріс» було наділено складаний ніж формату XL родини Voyager, до якої вже входять клинки American Tanto, Clip Point та Vaquero. Тож кріс, як на мене, є цілком логічним продовженням цього класичного модельного ряду. Треба сказати, що родина Voyager — це вже заслужений флагман компанії, вироби виготовляються досить давно та користуються неабиякою популярністю серед людей, які потребують міцний надійний інструмент, що точно не підведе в екстремальній ситуації. Або серед таких, як я, котрі не уявляють себе без здоровенного ножа «на кишені». Voyager формату Large та Extra Large вже не перший рік присутні в моєму наборі EDC, тож цю статтю я пишу, спираючись на власний досвід.

двосторонній шпеньок однаково зручний для відкривання як правою, так і лівою рукою

Ножі сімейства Voyager характеризуються легкістю (так-так, легкістю!), адже ніж довжиною 311 мм важить лише 220 г. Досягається це за рахунок алюмінієвих лайнерів та накладок із фірмового матеріалу Grivory, що представляє собою нейлон, армований скловолокном. Але легкість не означає слабкість: зламати Voyager — завдання зовсім не з простих (ми до цього ще повернемось). Руків’я ножа — це результат тривалої еволюції, тому тут кожен елемент грамотно продуманий. Воно має оптимальну ширину, щоб зручно заповнювати руку під час роботи, але при цьому не бути занадто об’ємним та не заважати при повсякденному носінні. Особисто в мене Voyager, що знаходиться на кишені, не викликає жодних незручностей — навіть якщо це XL Voyager. Але я все ж додам, що мені і Rajah II не здається занадто обтяжливим — тож це, скоріше, внутрішня симпатія до цих ножів перекриває їхні ймовірні недоліки. Але факт залишається фактом: у складеному стані «Кріс-вояджер» має довжину 145 мм до кліпси і без проблем вміщається у переважну більшість кишень. Інша справа, що 40- 45 мм руків’я та навіть частина самого клинка визиратиме з кишені і, можливо, нервуватиме оточуючих — і ще (це абсолютно точно) викликатиме цікавість у представників влади. Особисто в мене було декілька випадків, коли співробітники поліції питали, навіщо мені такий ніж (і ще декілька по різних кишенях). В кожному випадку розмова закінчувалась тим, що я йшов далі у своїх справах, а правоохоронці — у своїх, але про ножі вони знали вже набагато більше. Ножі сімейства Voyager у нашій країні до холодної зброї не належать, про що свідчить відповідний висновок експертизи.

Ще однією характерною особливістю цих ножів є легкість інерційного відкривання, коли ми просто беремо ніж за руків’я та одним легким махом відкриваємо його. Це має більш ніж зухвалий вигляд, але на практиці зручно. Досягається така легкість відкривання за рахунок довжини та ваги клинка. З іншими, не такими габаритними ножами, цей трюк повторити значно важче або просто неможливо. Звісно, двосторонній шпеньок для відкривання на цих клинках є, але коли виникає потреба швидко привести ніж в дію прямо з кишені, то я віддам перевагу саме інерційному способу.

Руків’я

Руків’я ножа сконструйоване так, що воно передбачає декілька хватів під різні методи застосування виробу. В цьому плані Voyager XL є одним із найбільш ергономічних ножів; зараз я поясню, чому саме.

Якщо вам потрібно мати максимальний контроль над інструментом, виконуючи певні делікатні завдання, ви можете перехопити ніж максимально близько до ріжучого краю, при цьому великий палець знаходитиметься на обуху клинка, а середній — у першій підпальцевій виїмці. Таким чином можна, наприклад, непогано загострити олівець.

Для більшості інших завдань використовується звичайний хват (що є найбільш інтуїтивним), коли вказівний палець знаходиться в першій підпальцевій виїмці, а великий — на самому краю руків’я, де виробник передбачив зручну насічку, щоб палець не міг зіскочити. Таким чином, ми виконуємо більшість завдань, коли потрібно різати чи колоти щось, при цьому пальці наші надійно захищені і в жодному разі не потраплять на ріжучий край, навіть якщо потрібно з силою щось пробити — виробник усе це передбачив.

розрізаємий матеріал збирається в місцях зворотнього вигину і не зісковзує з клинка

І, нарешті, коли в нас виникає необхідність щось відрубати (так-так, відрубати) складаним кишеньковим ножем (все правильно, це ж Cold Steel) — ми можемо перехопити ніж за край руків’я; в цьому місці воно має характерний пістолетний вигин та дві виїмки, в які зручно лягають мізинець та безіменний палець. В такому положенні ніж виноситься максимально вперед та забезпечує чудову інерцію для рубання, а контроль над інструментом залишається на високому рівні.

Можна піти навіть далі та перехопити ніж ще глибше — так, щоб край руків’я впирався в долоню (тут сама собою напрошується аналогія з «фінським» хватом); це може допомогти нам ефективно проколоти або продавити матеріал клинком ножа, при цьому контролюючи інструмент із максимальним віддаленням від леза.

Також додам, що подібний концепт руків’я зустрічається не тільки на ножах серії Voyager. Майже аналогічну картину ми можемо спостерігати на ножах Rajah II, Recon та Espada. Така варіативність значно розширює область можливого застосування цих виробів та робить їх дійсно універсальними. Одним інструментом ми можемо ефективно різати, колоти та навіть рубати, якщо виникне така необхідність.

Запатентований замок Tri-Ad Lock уже 10 років доводить свою надійність та стійкість до серйозних навантажень. Це було перевірено особисто мною не раз, адже ножі торгової марки Cold Steel щоразу вирушають зі мною на полювання чи будь який інший «аутдор» — і коли потрібно пройти крізь густу рослинність, я просто знімаю з кишені Rajah II або Voyager і розчищаю собі шлях, отримуючи при цьому масу задоволення. Від своїх мачете я відмовився, вони лежать удома і майже ніколи не складають мені компанію в таких пригодах. Складані ножі Cold Steel значно легші та зручніші, і жодного разу мені не довелось засумніватись у їхній надійності.

На кишені ніж тримається надійно, але ззовні знаходиться майже 4 см руків’я

Кліпса на ножах сімейства Voyager має характерну вигнуту форму, пофарбована в чорний колір та неймовірно туга — швидко посадити ніж на кишеню не так уже й просто, однак тримається він там надійно. Що б із вами не сталося, ніж Voyager залишиться при вас і сам із кишені не злетить. З іншими ножами в мене таке іноді траплялось. За надійну фіксацію на кишені доводиться платити тим, що кліпса трохи псуватиме вам край кишені. На цю тему навіть існує жарт, що фаната Cold Steel можна легко впізнати за подертими кишенями. Дехто з цим бореться — під кліпсу підкладають монетку та залишають так на кілька днів, або просто трохи згладжують текстуру накладки під кліпсою. А дехто, як я, залишає все як є, щоб не дратувало відчуття, що ніж на кишені не тримається.

Характерною перевагою Voyager є його симетричність, тому ніж підійде як десні, так і шульзі. Замок Tri-Ad Lock та двосторонній шпеньок відкривання дають можливість однаково зручно оперувати ножем як правою, так і лівою рукою. Але кліпса, як я вже писав, тут асиметрична, тому, якщо вам зручно носити ніж у лівій кишені, то в коробочці від ножа ви знайдете додаткову кліпсу для шульги. Приємно, що виробник це продумав. Якщо ви любите прикрашати свої ножі темляками, то тут на вас теж чекає полегшення, адже темлячний отвір достатньо великий, щоб без ускладнень просунути в нього вдвоє складений паракорд. «Кріс-вояджер» і сам по собі стильний, а уявіть, яким він буде симпатягою з гарним в’язаним темляком?

Клинок

Якщо руків’я та замок «Вояджера» для сучасного ножомана цілком знайомі, то клинок — це принципово новий формат, якого раніше на ножах Cold Steel ніхто не бачив. І багатьох у першу чергу цікавить, на що можна розраховувати, користуючись таким інструментом. Для яких утилітарних завдань може підійти форма відверто бойового кинджала? Щоб це перевірити, я не став довго розмірковувати. Увімкнувши гучніше Lebanon Hanover, я одним рішучим махом відкрив «Кріс-вояджер» та попрямував на кухню. Саме час було готувати вечерю!

Відразу стало зрозуміло, що клинок орієнтований на протяжний різ. Завдяки своїй формі лезо відразу чіпляє матеріал, а при протяжці швидко його розрізає; не останню роль у цьому відіграють прямі спуски леза. В роботі відчувається агресивність, докладати зусиль для заглиблення в матеріал не доводиться, завдяки хвилястій формі клинок чудово проникає. Звісно, для кухні це не найкращий вибір (бачив би мене зараз мій брат, професійний кухар!). Але продукти ніж ріже, і страждати при цьому не доводиться; існують форми, менш пристосовані для цього — наприклад, танто. Для чого така форма точно не підійде — так це для швидкого шинкування овочів: аби цей ніж нормально різав, його потрібно тягти на себе.

завдяки асиметричній формі клинок легко проникає та ефективно розрізає матеріал

А от м’ясо цей клинок ріже просто безжально. Це і недивно — адже саме для розрізання м’яса були винайдені леза кріс та служили воїнам понад тисячу років. У роботі це відчувається, геометрія леза робить свою справу — і це приємно.

Після приготування вечері я набрався сил та вирішив продовжити експерименти. На очі потрапила картонна коробка з-під посилки, яка була відразу безжально пошматована. Вістря клинка у «Кріс-вояджера» загнуте вниз, що спрощує поверхневе розрізання картону, поліетилену чи інших матеріалів, в які може бути запакована посилка. Таке вістря легко проникає в матеріал, що однозначно підвищує зручність відкривання упаковок, блістерів, посилок та іншого.
Після коробки я взявся за олівці. Гострити їх мені доводиться досить часто, і я вже знаю, що це зручно робити ножами зі зворотним вигином ріжучого краю — а тут таких аж три! Щоправда, найзручніше це виконувати ділянкою, найближчою до руків’я — так контролювати цю делікатну роботу значно простіше, адже вказівним пальцем можна дістатись аж до самого леза.

для роботи по продуктам така форма клинка виявилась цілком придатною

Далі я взявся за різні мотузки та ганчір’я, що опинились під рукою. Коли йдеться про розрізання волокнистих матеріалів, то ефективність кріса можна порівняти зі серейторним клинком. Завдяки такій формі лезо саме збирає матеріал у виїмках, і той уже нікуди не дінеться. Коли ріжеш мотузку клинком кріс, вона не зісковзує, і це зручно. Після роботи я ретельно промив та насухо витер клинок — ніж чесно відпрацював, нехай відпочине.

Уздовж усього клинка проходить хвиляста лінія розмежування леза та фальшлеза, товщина клинка в цьому місці відповідає товщині обуха. Такий «хребет» виконує функцію ребра жорсткості, яке надає клинку стійкості до бокових навантажень. Фальшлезо майже на всю довжину обуха наділяє такий клинок непоганою проникною здатністю, водночас розширення фальшлеза в районі вістря формує міцний, витривалий «ніс», яким можна без проблем щось колупнути, не побоюючись при цьому його зламати.

Як бачимо, «Кріс-вояджер» цілком підходить для виконання побутової роботи, незважаючи на свою дивну зовнішність.

Сталь клинка та обслуговування

І якщо питання практичного застосування ми розглянули, то питання обслуговування такого леза залишається відкритим. Коли я вперше побачив в Інтернеті фото «Кріс-вояджера», то написав, що ні за які гроші не візьмусь за його заточку. На що більш досвідчені користувачі швидко відреагували і популярно пояснили мені, що «не такий страшний кріс, як його малюють». Для заточки такої геометрії потрібно брати якомога вужчі камені або взагалі стержні. Я ще до цього не дійшов, але коли все-таки заточу кріс, то обов’язково зроблю про це пост та поділюся враженнями.

завдяки гострому та загнутому донизу кінчику ножем зручно відкривати коробки або блістери

«А що ж тут за сталь?» — обов`язково запитаєте ви. А сталь тут AUS 10A — японська нержавіюча від концерну Aichi Steel Works, довговічна та зручна в експлуатації, характеризується високою міцністю та довготривалим утриманням гостроти. Вона не створює проблем при заточці та має непогану зносостійкість. Але, звісно, і мінуси в ній теж є. В першу чергу «нержавіючою» її можна назвати досить умовно. Тут ситуація, як у сталі D2: при довготривалому контакті з вологою допускається поява незначної корозії (бачив на власні очі). Занадто боятись цього не потрібно: якщо ви звикли доглядати за своїми ножами, то з вашим крісом такого не станеться.

Висновок

Доки я писав цю статтю, Voyager Kris припав мені до душі, бо в ньому є магнетизм. А ще підкуповує те, що руків’я вже давно мені знайоме та вивчене, а клинок принципово новий — і, як показує практика, цілком робочий. І якщо до таких монстрів, як Espada, Ti-Lite, Hold-Out та Rajah II, користувачі вже більш-менш звикли, то новий Voyager із клинком кріс знову викличе здивування серед непідготовленої публіки — я в цьому впевнений! Такий інструмент точно не для простих людей, це серйозна іміджева річ, яка може багато розповісти про свого власника появою з кишені. Адже це, на хвилиночку, здоровенний складаний кріс, який знаходиться десь за межами уявлення сучасного ножового ринку.

Взагалі, поява такої моделі в каталозі Cold Steel свідчить, у першу чергу, про впевненість компанії в своїх виробах та віру у власний авторитет — адже це досить сміливо, як на мене, випускати ножі такої специфічної форми. За що я і люблю Cold Steel — вони не бояться регулярно шокувати публіку новинками. «Кріс-вояджер», на мій погляд, стане найбільш харизматичним представником популярної серії Voyager. Гадаю, лише в компанії Cold Steel може вистачити зухвалості взяти за основу індонезійський кинджал з бойовим характером та розробити на його основі складаний ніж, що непогано впорується з побутовими завданнями, проте залишається тим самим крісом з усім його шаленим потенціалом!

СТАТЬЯ ОПУБЛИКОВАНА В № 1 ЗА 2020 ГОД

Комментировать

https://gunmag.com.ua/wp-content/uploads/2019/12/logo-black.png

Подробно о настоящем мужском увлечении.