ВинтовкиПневматикаОбираємо зброю для хардболу

Воєнно-тактичні ігри останнім часом набули значного поширення. На сьогодні це вже ціла індустрія, що включає в себе такі дисципліни, як страйкбол, пейнтбол, лазертаг. Напевно, для багатьох ці слова знайомі і викликають приємні спогади. Проте сьогодні йтиметься про ще один вид воєнно-тактичних ігор, який менш поширений, стоїть осторонь від сучасної індустрії розваг і більше схожий на закритий клуб для відчайдух. Так-так, мова у нас сьогодні піде про хардбол. Спираючись на власний досвід продавця зброї та штурмовика...
Аватар Григорий Соя23.09.20201815 min

Воєнно-тактичні ігри останнім часом набули значного поширення. На сьогодні це вже ціла індустрія, що включає в себе такі дисципліни, як страйкбол, пейнтбол, лазертаг. Напевно, для багатьох ці слова знайомі і викликають приємні спогади.

Проте сьогодні йтиметься про ще один вид воєнно-тактичних ігор, який менш поширений, стоїть осторонь від сучасної індустрії розваг і більше схожий на закритий клуб для відчайдух. Так-так, мова у нас сьогодні піде про хардбол. Спираючись на власний досвід продавця зброї та штурмовика білоцерківської хардбольної команди «Вільні митці», я вирішив написати статтю, в якій розповім, чим можна озброїти новачка-хардболіста в залежності від спеціальності, яку він обере: штурмовик, снайпер чи марксман. Розглядати це питання будемо, спираючись на асортимент товарів магазинів зброї «Ібіс».

Ті, хто розуміють, про що йдеться, вже приготувались до цікавого — а для тих, хто вперше про це чує, поки поясню, що таке хардбол.

Хардбол — це військово-тактична гра (ВТГ) з використанням пневматичної зброї в калібрі 4,5 мм, яка стріляє свинцевими або сталевими кулями з початковою швидкістю до 160 м/с (свинець) та до 180 м/с (сталь). Також у грі використовуються різні піротехнічні засоби. Головна ідея хардболу — відпрацювання сценаріїв в умовах, максимально наближених до реальних бойових дій.

Хардболісти іноді кастомізують свою пневматику під реально існуючі вогнепальні зразки

Ніякої фарби та пластику — тут на вас чекає море адреналіну, свист куль, піротехнічні гранати, розтяжки, міни. Завдяки тому, що застосовується спортивна пневматична зброя в калібрі 4,5 мм, можливо значно збільшити дальність ефективного вогню в порівнянні зі страйкболом чи пейнтболом. Досвідчений хардбольний снайпер здатен вражати цілі на відстані понад 100 м. Відповідно й ефект від влучання такої кулі буде досить відчутним, особливо на коротких дистанціях, тому в сучасному хардболі вимоги до екіпірування значно суворіші, ніж в інших видах ВТГ. За правилами хардболу, кожен квадратний сантиметр екіпірування має бути гарантовано захищеним від проникання кулі — і капітани команд ретельно за цим стежать. Нехтування вимогами захисту неприпустиме в таких «перестрілках»; не забуваємо, що техніка безпеки написана кров’ю.

Хардбольний шлем має гарантовано витримувати влучання кулі калібру 4,5 мм

За офіційною версією, хардбол зародився в 90-х рр. минулого століття серед бійців спецпризначення як універсальний засіб тренування своїх бойових навичок в умовах, наближених до реального бою. Недивно, що і серед цивільних мілітаристів та екстремалів таке заняття набуло популярності. Зараз багато в кого є пневматична зброя, досвід гри в онлайн-шутери та велике бажання випробувати свої тактичні навички в «реальному» вогневому контакті. Але не все так просто, далеко не кожен зразок пневматики буде допущено до гри, а з того, що теоретично вписується у хардбольні вимоги, не все здатне ефективно працювати в цих специфічних умовах. За великим бажанням у хардбол можна грати з пружинно-поршневою пневматикою, але відразу стане зрозуміло, що шансів на успіх з такою зброєю мало. Я починав грати в хардбол з китайською переломкою «BAM» і майже відразу зрозумів, що потрібно щось серйозніше, аби не відчувати себе «м’ясом» на полі бою. Тому, власне, і виникла ідея написати цей матеріал і допомогти новачкам у виборі зброї для такої непростої, але захоплюючої справи. Тож поїхали!

Бігати чи сидіти?

Перше, що потрібно визначити для себе перед тим, як вирушати до магазину зброї, це те, яку роль у команді ви будете грати — штурмовика, снайпера чи марксмана. Різні спеціальності вимагають різного оснащення та, відповідно, різного озброєння. Для штурмовика доречним буде легкий короткоствольний карабін із високою скорострільністю. Снайпер — це однозначно гвинтівка з болтовим затвором класу РСР (з попереднім закачуванням повітря). А для марксмана найкращим вибором буде самозарядна нарізна гвинтівка. І що б ви не обрали, вам потрібен надійний пістолет як допоміжна зброя.

Хардбольні снайпери в повному екіпіруванні

Взагалі вибір спеціальності та озброєння на такому рівні — це річ настільки індивідуальна, що тут важко щось порадити. Багато що залежить від темпераменту людини і її фізичного стану. І часто буває так, що не відразу зрозуміло, для чого ти краще пристосований. Інколи новачки купують собі болтові гвинтівки, мучаться з їхнім тюнінгом, а потім після декількох боїв розуміють, що снайперська справа взагалі не для них — і переходять до штурмовиків.

А буває і навпаки: озброївшись штурмовим комплексом і побігавши декілька гарячих тренувань, новачок починає всерйоз дивитись у бік снайперів.

При виконанні деяких тактичних завдань не обійтись без піротехнічних засобів та щитів

Як на мене, то краще володіти обома зразками зброї, і штурмовим, і високоточним — так значно цікавіше.

Інша справа — ціна питання; снайперські гвинтівки — це задоволення не з дешевих, і відразу лізти у снайпери може виявитись занадто дорогим експериментом для новачка. А от штурмовика озброїти значно дешевше, тому наступний розділ статті присвятимо саме вибору зброї для хардбольного штурму.

Біглий вогонь

Отже, ми вирішили відразу лізти в самісіньке пекло, де на нас чекає багато цікавого: зачистки будівель, штурм укріплених точок, ліквідація ворожих снайперів та багато іншого! Для успішної участі в таких заходах нам потрібна штурмова зброя. Головні вимоги до такого зразка — це легкість, багатозарядність, ергономічність, скорострільність, ємність магазина та доступність запасних магазинів. Найбільш повно цим вимогам відповідають два зразки зброї: ASG TAC 4.5 та SIG Sauer MPX, тому саме їх і розглянемо. ASG — це бюджетний варіант, SIG — значно дорожчий та, відповідно, більш ефективний зразок штурмової зброї.

ASG TAC 4.5

Що ж нам пропонує ASG TAC 4.5? Це легка напівавтоматична гвинтівка, автоматика якої реалізована за принципом рухомого ствола. В цьому можна легко переконатись, скрутивши фальшствол та витиснувши спуск (перед цим простежте, щоб зброя була розряджена).

ASG TAC 4.5 з вкороченим стволом та встановленим оптичним прицілом

За цим принципом працює половина усіх пневматичних пістолетів, тож у плані обслуговування чи ремонту тут на нас не чекають ніякі складнощі. Знявши фальшствол, відразу побачите, що справжній ствол гвинтівки значно коротший, тому багато хто з власників вкорочує фальшствол, щоб він відповідав за довжиною реальному. Завдяки цьому зброя стає значно коротшою і, відповідно, більш зручною, а в характеристиках ніяких втрат не буде, адже довжина фальшствола ніяк не впливає на зовнішню балістику кулі. ASG TAC 4.5 — це гладкоствольна пневматика, тобто для стрільби використовуються сферичні кулі калібру 4,5 мм, які вилітають зі ствола з початковою швидкістю близько 130 м/с.

Живлення відбувається з від’ємних магазинів ємністю

21 куля. Так, це не наймісткіші магазини, проте вони завжди є в наявності і коштують дешево, тож можна докупити кілька запасних — а це серйозний плюс. Магазин знаходиться в пістолетному руків’ї, а кнопка його скидання розташована зліва — під великий палець, як і в більшості сучасних пістолетів. Це підвищує зручність та швидкість перезарядки. Але треба контролювати цей момент, щоб ненароком не вижати клавішу фіксації магазина при переміщенні. Були кумедні випадки, коли з початком вогневого контакту боєць раптово виявляв, що в його зброї немає магазина.

Завдяки простоті конструкції ASG TAC 4.5 легко піддається тюнінгу

Стрільба здійснюється в напівавтоматичному режимі, тому можна досягти непоганої скорострільності, цілком достатньої для задач штурмової хардбольної зброї. Штатні прицільні засоби складаються з мушки та цілика. Звісно, це добре, що вони там є, але за першої ж можливості їх варто замінити на захищений коліматорний приціл закритого типу — «воювати» так буде значно легше. При виборі коліматора зверніть увагу на його висоту: приціл треба брати такий, із яким можна цілитись у хардбольному шоломі.

Радує наявність повнорозмірних планок Пікатінні зверху та знизу, це дає можливість здійснити тюнінг зброї прямо з коробки. І якщо на верхню планку ставити щось окрім коліматора, сенсу мало, то знизу можна трохи розгулятись. Встановити, наприклад, вертикальне руків’я переносу вогню, ліхтарик, лазерний цілевказівник або навіть підствольний гранатомет! Уявляєте, що це буде?

Ще одним приємним бонусом є телескопічні сошки, що йдуть у комплекті з гвинтівкою. Вони швидкоз’ємні, і я радив би брати їх із собою — в деяких ситуаціях (наприклад, при обороні) вони можуть стати у пригоді. Маса гвинтівки всього 1,5 кг. Це чудовий показник досягається за рахунок пластикового корпусу гвинтівки. Треба мати на увазі, що за таку вагу ми платимо в першу чергу міцністю зброї, тож вибивати двері цією гвинтівкою я не раджу!

Джерелом енергії для стрільби слугують звичайні 12-грамові балони СО2. Для основної зброї це, скоріше, мінус, адже реальний ресурс ефективних пострілів з одного балона буде в межах трьох-чотирьох магазинів, які швидко закінчаться саме тоді, коли щось піде не за планом. А заміна балона в хардбольних рукавичках — це досить нелегка справа, яка може взагалі затягтися надовго під дією адреналіну. Тож, тренуючись із такою гвинтівкою, варто завжди пам’ятати про балон і своєчасно міняти його між боями. Для зручності перезарядки підсумок для запасних магазинів та балонів можна одягти на приклад. ASG TAC 4.5 легко розбирається на дві частини — так само, як і AR-15; просто видавлюємо два піни — і готово. В розібраному стані із цікавого ви побачите в першу чергу гвинт редуктора, за допомогою якого можна відрегулювати початкову швидкість кулі. Також, якщо є бажання «прокачати» зброю, то можна зменшити люфт ствола за допомогою зовнішньої втулки, після чого покращиться купчастість бою.

Взагалі, ASG TAC 4.5 у вкороченому вигляді завдяки своїй масі може використовуватись як зброя класу PDW, тобто зброя самозахисту для снайперів, гранатометників, саперів. Таке рішення значно підвищить шанси на успіх при раптовому вогневому контакті на коротких відстанях.

У хардболі ці гвинтівки працюють на відстані до 60-70 м. Але однак ці дистанції менші, ніж у нарізних конкурентів, тож давайте вже розглянемо нашого другого кандидата.

SIG Sauer MPX Air

SIG — це ще компактніший, але значно важчий, більш металоємний та, відповідно, міцніший зразок зброї, що за дизайном майже повністю повторює вогнепальний SIG Sauer MPX. А головне — це вже нарізна зброя, яка стріляє свинцевими кулями типу Diabolo. Коли я взяв до рук цей карабін, мені було цікаво в першу чергу, яким чином інженери SIG Sauer реалізували можливість ведення напівавтоматичного вогню — зі свинцевими кулями такого типу це не так просто, як зі сферичними сталевими. Від’єднавши магазин та вивчивши його конструкцію, я все зрозумів. Магазин вміщає стрічку з каморами на 30 куль, що відразу викликає асоціацію з кулеметним живленням. Вага зброї — 2,8 кг при загальній довжині 65 см. Радують металевий корпус і повна уніфікація органів управління з оригінальною AR-15: така ж ергономіка та навіть магазини на 30 куль. Це говорить про те, що тренування з цим карабіном формуватиме навички, які стануть корисні в стрільбі зі справжнього карабіна AR-15. Тому це ідеальний вибір для власників вогнепальної «арки», яких цікавить хардбол. Завдяки встановленим на заводі різностороннім планкам Пікатінні карабін прямо з коробки піддається різноманітному тюнінгу.

SIG SAUER AIR MCX підготовлена для хардболу в якості зброї марксмана

Штатний відкритий приціл, як і в першому випадку, варто відразу замінити на коліматорний приціл закритого типу (не забудьте про спеціальний захист із полікарбонату для того, щоб приціл прожив довше, ніж одне тренування). Оскільки з нарізної пневматики можна досягти більшої дальності та кращої точності стрільби, то тут є сенс також встановити магніфер. Це полегшить прицільний вогонь на віддалених дистанціях. На нижню планку можна сміливо змонтувати вертикальне руків’я переносу вогню та ліхтарик, а заради досягнення максимальної вогневої потужності — спеціальний піротехнічний гранатомет. Джерелом енергії для стрільби тут слугує балон із вуглекислим газом формату 88 г (порт для його встановлення приховано прикладом карабіна). Мені подобається, що балон повністю закривається трубою приклада, тож ніяк не псує зовнішній вигляд зброї. Одного 88-грамового балона вистачає більше ніж на 300 пострілів. Як свідчить практика, такого ресурсу цілком вистачає на повноцінне тренування, ще й по мішенях достріляєте.

До речі, на звичайні 12-грамові балони SIG MPX теж можна «пересадити», докупивши спеціальний адаптер. Він коштує значно дешевше, але і ресурс у нього — щонайбільше 40-50 пострілів; цього може не вистачити при затяжному вогневому контакті, але для тренувань по мішенях — це непоганий варіант.

SIG Sauer MPX Air завдяки своїм масогабаритним та тактико-технічним характеристикам чудово підійде для проведення штурмових операцій як в обмеженому просторі (CQB), так і на відкритих ділянках. Такий карабін поєднує в собі всі найкращі характеристики: скорострільність, точність, компактність, автономність, ергономіку, багатозарядність та доступність змінних магазинів. Але, як виявилось на практиці, така система дуже чутлива до забруднення — і працюватиме без затримок лише в чистому вигляді.

Якщо MPX — це, на мій погляд, один із найкращих варіантів для штурмовика, то наступний зразок — це справжня мрія хардбольного марксмана!

Дальність, точність, швидкість

Дальність ефективного ураження часто є вирішальним фактором у вогневому контакті на відкритій місцевості. Звісно, снайпери, що працюють із болтовими РСР-гвинтівками максимально допустимої потужності, мають відчутну перевагу в цьому плані. Але при появі ворога на середніх або близьких відстанях снайпер відразу втрачає тактичну перевагу, оскільки скорострільність болтовика не можна порівняти з напівавтоматичними штурмовими гвинтівками. Проте є один зразок, котрий перебуває у проміжному положенні між снайперською та штурмовою зброєю і тому здатен ефективно вражати цілі як на коротких, так і на довгих дистанціях (звісно, в хардбольному розумінні). Мова йде про SIG Sauer MCX, старшого брата розглянутого вище МРХ. Це нарізний напівавтомат з повноцінним стволом довжиною 449 мм, багато в чому конструктивно схожий на попередній зразок — але значно далекобійніший і такий же скорострільний. На вітрині магазину цю зброю можна зустріти у двох варіантах виконання: перший — суцільно чорний, другий — пісочного кольору. Живлення відбувається від стандартних балонів із CO2 формату 88 г або 12 г (через спеціальний адаптер). Подача куль — із 30-зарядних магазинів зі стрічкою. Ця гвинтівка представляє собою пневматичну копію вогнепальної моделі SIG Sauer МСХ, яка, своєю чергою, побудована на платформі AR-15, включаючи уніфікацію органів керування.

За правилами хардболу кожен сантиметр екіпірування має надійно захищати від проникнення куль калібру 4,5 мм

Ствол гвинтівки виготовлений зі збройової сталі та зовні захищений імітатором супресора. Зверху, по всій довжині ресивера, встановлено планку Пікатінні, що дає змогу додати сюди будь-який приціл або прицільний комплекс. Особисто я змонтував би оптичний приціл із високою кратністю та допоміжний відкритий коліматорний приціл для ближнього бою. Можна піти іншим шляхом та встановити коліматорний чи голографічний приціл із магніфером — при стрільбі на дистанцію до 100 м цього, як правило, вистачає. Консольна цівка гвинтівки має порти Keymod по боках та знизу, тому доукомплектування зброї навісним обладнанням теж не стане проблемою. Приємно, що на заводі вже встановлене вертикальне руків’я переносу вогню, з ним значно зручніше. Логічно ще встановити невеличкі складані сошки перед руків’ям, зайвими вони точно не будуть. Також за необхідності можна замінити стандартне пістолетне руків’я на будь-яке інше, сумісне з платформою AR-15.

Враховуючи все вище викладене, SIG Sauer MCX можна впевнено назвати топовою гвинтівкою для хардболу. Вона здатна дати реальну тактичну перевагу при стрільбі по групових цілях супротивника на різних дистанціях. Як на мене, така зброя має ідеальне співвідношення точності бою та скорострільності. Саме те, що потрібно марксману. Ще одним плюсом я вважаю уніфікацію з реальним вогнепальним прототипом, таким чином на тренуваннях з хардболу ми формуємо навички, що будуть корисними при стрільбі зі справжніх AR-15 або AR-10. Мені неодноразово доводилось мати справу з цією зброєю на тренуваннях. Боєць, озброєний MCX, становить загрозу як на великих відстанях, так і в ближньому бою. З цією гвинтівкою можна ефективно працювати в парі зі снайпером або прикривати штурмовиків. Але потрібно пам’ятати про її чутливість до забруднення. В умовах хардбольних тренувань, максимально наближених до реальних бойових дій, часто трапляється, що зброя опиняється на землі, в піску, в умовах сильного запилення, під дощем, і треба постійно слідкувати, щоб у механізм гвинтівки не потрапляли сторонні предмети або бруд, інакше система подачі куль через стрічку магазина може давати затримки, або й узагалі відмовити.

Найшвидша рука на Дикому Заході

Цей розділ буде присвячено пістолетам, котрі — що в хардболі, що в реальному бою — виконують функцію допоміжної або запасної зброї. Незалежно якою зброєю ви оперуєте — снайперською чи штурмовою — пістолет обов’язково має бути в складі екіпірування. Ба більше, навіть правила хардболу зобов’язують снайперів переходити на пістолет при появі ворожих гравців на близькій відстані. Оскільки тренування часто проходять у жорстких умовах, основна зброя може вийти з ладу, на ній можуть відмовити прицільні засоби, закінчитися боєприпаси — і станеться це в найбільш відповідальний для вас момент. У такому випадку вам доведеться або піднімати руку і понуро йти на «мертвяк», підставляючи свою команду, або переходити на допомiжну зброю i продовжувати виконання завдання. Коли ви одягненi в хардбольне екiпiрування, перейти на пiстолет майже завжди швидше, ніж перезаряджати основну зброю.

Вибір короткоствольної зброї для хардболу найрізноманітний. Це тому, що майже кожен пневматичний пістолет підходить для такого завдання за характеристиками, але не кожен підійде на практиці. От про це і поговоримо.

Отже, на що звернути увагу при виборі короткоствольної зброї для хардболу? По-перше, пістолет має бути зручним, тому захопіть із собою робочі рукавички та спробуйте зброю саме в них — може виявитись, що той зразок, який сподобався в Інтернеті, на практиці взагалі не підійде. По-друге, важливі довжина ходу спускового гачка та розмір спускової скоби. Також беріть до уваги доступність запасних магазинів та запчастин. Пістолет з одним магазином — це, звісно, аргумент, але його вистачить ненадовго. Наступне: конструкція магазина. Вони бувають об’єднаного типу, в яких містяться і кулі, і балон з CO2, або лише під кулі. Останні, як правило, дешевші та значно менші за розміром, їх можна взяти з собою набагато більше. Магазини об’єднаного типу дорожчі, їхні розміри більш схожі на справжні пістолетні магазини, але мають серйозну перевагу: при зміні такого магазина ми не втрачаємо енергетику пострілу, адже разом із кулями в магазині буде повний балон.

Пневматичні пістолети бувають гладкоствольні, в яких для стрільби застосовуються сталеві кулі калібру 4,5 мм, або з нарізним стволом — під свинцеві кулі того ж калібру. Гладкоствольні пістолети значно дешевші за нарізні, мають місткі магазини, але ефективні лише на коротких дистанціях. Звісно, трапляються винятки: так, мій товариш по команді влучив у ціль із такого пістолета на дистанції 52 м. Але це, повторюсь, виняток із правил. Нарізні пневматичні пістолети під свинцеву кулю влучають далі та мають кращу точність стрільби. Але, як правило, у них менша ємність магазина, вони дорожчі, у них складніша конструкція, а ствол час від часу треба чистити. На одному з тренувань я бачив, як наш капітан сам «виніс» трьох бійців ворожої команди, користуючись лише пістолетом — і це був нарізний зразок.

При виборі такої зброї відразу продумайте, де саме на спорядженні ви її закріпите. Поцікавтесь, які кобури є під обрану модель — досить часто виробники пневматичної зброї роблять точні репліки вогнепальних зразків, під які ви зможете знайти масу тактичних кобур. Зверніть увагу, чи є під стволом планка Вівера або Пікатінні, до якої можна прикріпити пістолетний ліхтар — адже в хардбол грають не тільки вдень, а й уночі, на землі та під землею. Зараз популярності набирають пневматичні пістолети з функцією Blowback. Це коли під час пострілу за рахунок порції газу з балона імітується відбій та відкат затворної рами. Така система чудово підійде для розважальної стрільби, з цими спец-ефектами стріляти, звісно, веселіше — але в хардболі Blowback-пістолети не надають жодних переваг; навпаки, вони, як правило, мають нижчу енергетику пострілу і автономність, а це ніяк не допомагає в бою. Однак є один зразок — SAS PT99 — який здатен вести повністю автоматичний вогонь, а це вже серйозна перевага, щоправда лише на близьких відстанях, і до нього точно треба побільше запасних магазинів. Повертаючись до брендів — є декілька відомих виробників пневматичних пістолетів: SAS, ASG, SIG Sauer Air.

SAS (Sport Airgun Shooting) — пістолети, що випускаються в Тайвані; як правило, це досить точні репліки діючих вогнепальних зразків. Відрізняються доступністю та різноманітністю, майже всі гладкоствольні. Виготовляються як із полімерних матеріалів, так і з легких металевих сплавів (ЦАМ), усі вони мають магазини об’єднаного типу.

ASG — це датська компанія, що випускає точні копії вогнепальних пістолетів за домовленістю з їх виробниками (такими, як CZ, Steyr, Beretta). Пневматичні пістолети бренду ASG дійсно дуже схожі на свої «справжні» аналоги, збережено навіть оригінальні маркування та написи на затворі і рамі пістолета. Це, як правило, гладкоствольні зразки, іноді дуже різні за конструкцією та принципом дії. Особливої уваги у ASG заслуговує модельний ряд копій CZ-75 різних модифікацій, ці пістолети чудово оперуються в рукавичках, під них легко знайти кобуру і придбати запасні магазини.

SIG Sauer Air — це вже пістолети преміум-сегмента. Для хардболу нас у першу чергу цікавить модель Р320 AP (air pistol), адже це нарізний пістолет із магазином великої ємності — до 30 куль, — який представляє собою пневматичну копію вогнепального SIG Sauer P320, враховуючи розмір, масу (997 г) та навіть зусилля спуску. Не дивлячись на присутність у цій системі функції Blowback, пістолет має непоганий показник початкової швидкості кулі 130 м/с та чудову точність стрільби, а 30-зарядний магазин дає можливість досить довго вести вогонь без перезарядки. Також дану модель обладнано монтажною планкою під стволом, що дає можливість укомплектувати зброю ліхтарем. Пістолети виготовляються в Японії, з недоліків виділяється лише ціна — це, мабуть, найдорожчий зразок короткоствольної зброї для хардболу; але і найбільш відповідний, виходячи з тактико-технічних характеристик.

Що ж, друзі, на цьому огляд пневматичної зброї для хардболу закінчено. Розумію, що вийшло досить стисло, але і тема така, що в рамках однієї статті не розкриєш. Сподіваюсь, наш матеріал полегшить муки вибору хардболістів-початківців та дасть відповіді на деякі специфічні питання. Усім бажаю залишатись здоровими, бережіть себе та близьких, і до нових зустрі чей!

СТАТЬЯ ОПУБЛИКОВАНА В № 2 ЗА 2020 ГОД

Комментировать

https://gunmag.com.ua/wp-content/uploads/2019/12/logo-black.png

Подробно о настоящем мужском увлечении.