«Дорогу здолає той, хто йде». Від самого моменту свого заснування в 1994 р. компанія «Ібіс» неухильно дотримується своїх правил і на вимогу часу першою серед інших завозить партію відомої всім спортсменам-практикам AR- платформи в калібрі 9х21 мм. Це відбулося після завершення Чемпіонату світу з практичної стрільби з карабіна та надання карабінам РСС статусу окремого виду зброї. Звісно, я був серед перших власників такого карабіну.
Для чого мені був потрібен цей карабін? Для занять практичною стрільбою. Що це таке? Це вид стрілецького спорту, метою якого є вивчення та відпрацювання вправ, що найбільш відповідають різноманітним випадкам застосування вогнепальної зброї.
Для занять практичною стрільбою мені потрібна зброя, що відповідає критеріям, описаним та визнаним типовими елементами практичної стрільби IPSC. Девіз, що звучить латинською Diligentia, Vis, Celeritas (DVC), означає «Точність, потужність і швидкість» і відображає ці збалансовані елементи. Я виступаю в Division SAO Min, моя зброя — карабін DPMS 3G1 18” (змінний аппер ODIN 18”, змінний аппер BCM 18” у калібрі .223) та напівавтоматична рушниця Typhoon F12 Sport 12- го калібру з газовідвідною системою перезаряджання.
Наступного року пройде Чемпіонат світу з практичної стрільби з карабіна в пістолетному калібрі, де я планую взяти участь як стрілець. Карабіни Inter Ordance M215 калібру 9х21 мм відповідають вимогам правил IPCS PCC, тому мій вибір був передбачуваний — але не «спортом єдиним…». Карабін у пістолетному калібрі — дуже потужна зброя з високою дією, що зупиняє і, головне, без надмірної дії, що пробиває. Поціновувачам занять Home Defense цей карабін — з його невеликою енергетикою та можливістю працювати в замкнутому просторі — стане у пригоді. Мене особисто зацікавила менша ціна набою та можливість занять практичною стрільбою в критих галереях з короткою відстанню до цілей, де я можу тренуватися та брати участь у матчах з пістолета та карабіна в пістолетному калібрі — та й просто тренуватися в негоду. З більш руйнівним та потужнішим калібром .223 я не мав такої можливості.
Де я стріляю? В ССК «Практика», що в с. Капітанівка Києво-Святошинського району, вул. Лісова, 1-Г. Створений у м. Києві у 2009 р., клуб на сьогодні поширив свою діяльність у дев’яти регіонах України.
Основними напрямами діяльності закладу є організація спортивних змагань усіх рівнів — від клубних першостей до Чемпіонатів України, проведення регулярних систематичних спортивних тренувань з динамічних стрілецьких видів спорту, а також проведення спеціалізованих навчальних курсів, семінарів та майстер-класів як зі спортивної стрільби, так і з базового оволодіння стрілецькими навичками та самооборони зі зброєю.
Технічні характеристики і комплектація
Коли я отримав тебе в магазині та поставив свій підпис у журналі реєстрації, ти лежав у коричневій картонній коробці. Перевіривши номери, вписані в мій дозвіл на придбання зброї, з тими, що викарбувано на твоєму ловері, я почав передивлятися комплектацію.
Що ж я отримав:
— карабін у калібрі 9х21 мм;
— прозорий полімерний магазин під калібр 9 мм (він працює як із набоями 9х19, так і з 9х21);
— гарантійний талон від компанії «Ібіс»;
— документацію.
Калібр 9х21 мм — це фактично аналог калібру 9х19 з довшою на 2 мм гільзою. На жаль, на даний час цей калібр — єдина можливість отримати у власність PCC. Автоматика карабіна використовує принцип вільного затвора (коли немає газовідводу з каналу ствола та відсутні будь-які деталі, що блокують та/або затримують затворну раму карабіна у зчепленні зі стволом). Верхній та нижній ресивери карабіна (аппер та ловер) виготовлено фрезеруванням з алюмінієвого сплаву 7075-Т6. Цікаво, що ловер має тип Full Auto з характерною виточкою в корпусі. В ловері встановлено стандартний одностейджевий УСМ. В корпусі ловера поруч з УСМ можна побачити гужон, за допомогою якого можна усунути люфт ствольної коробки (вітання більш дорогим представникам AR-платформи). Якщо зняти приклад та відкрутити трубу буфера, то звідти не вилетить пружинка (пружина заднього піна, котрий фіксує аппер та ловер), тому що там знову буде гужон, що фіксує її в тілі ловера.
Цівка, встановлена на карабіні, ергономічна, досить тонка та консольна, довжина її — 15”, також вона має інтерфейс M-LОК для кріплення додаткових аксесуарів (руків’їв перенесення вогню, тактичних ліхтарів, лазерних цілепокажчиків і т.д.) і в цілому задовільна. Приклад та пістолетне руків’я — від стороннього виробника MFT, вони якісні та відповідають призначенню карабіна.
Ствол карабіна довжиною 16” виготовлено з нержавіючої сталі, крок нарізів — 1:10”, він обладнаний стандартним полум’ягасником А2 з різьбою 1/2″-36 ТРІ. Довжина ствола обумовлена вимогами законодавства (пам’ятаю шо то наказ і бла-бла-бла) — це необхідний мінімум для того, щоб не фіксувати приклад та відповідати 800 мм мінімальної довжини у стані, коли зброя стріляє. Шахту магазина карабіна виготовлено під використання магазинів, сумісних із магазинами пістолета Glock у калібрі 9 мм. У ловері реалізовано затворну затримку — це стане у пригоді для спортивної стрільби.
Лірична пісня
Заочно наше з тобою знайомство почалося ще тоді, коли я вперше почув вираз PCC (Pistol Caliber Carbine — або «пісісюн») на одному з тренувань на полігоні ССК «Практика», де я займаюсь практичною стрільбою — задовго до твого народження в майстернях компанії Inter Ordnance, Inc., що знаходяться в місті Палм Бей, штат Флорида, США, та твоєї появи на полицях збройових магазинів. Хоча це навіть не поява, можна сказати, Blitzkrieg, адже дія пропозиції була обмеженою. Наразі всі твої брати — в руках щасливих власників.
Дульне гальмо власної розробки поки існує в єдиному примірнику
Відтоді я почав збирати інформацію стосовно тебе як виду зброї взагалі та особливостей, що напряму впливають на твою роботу і мою безпеку. І чим більше я дізнавався про тебе, тим більше мені кортіло здійснити перший постріл, перевірити тебе таймером, розігріти сплітом і «дати під хвоста» серією по декількох мішенях.
Чим ти мене привабила? «Знайомою статурою», зручною ергономікою, вивченими наскрізь органами управління — саме з твоєю сестрою-близнючкою я виступаю на змаганнях із практичної стрільби в Україні та за її межами.
Але були і побоювання: в тебе не має газовідводу (воно і не дивно з вільною затворною рамою), а в мене — досвіду налаштування таких систем; немає цього досвіду і в моїх товаришів, які хоч і мали зброю в «дев’ятці» (так ми між собою називаємо твій калібр 9х21), але з іншою автоматикою. Чи зможемо освоїти твої особливості конструкції?
Думаю, досить балачок — переходимо до використання та приймаємо рішення щодо доопрацювання.
День перший: розпакування та чистка
Діставши тебе з коробки, я провів першу чистку — зняв консервант, який оберігав тебе від вологи та, як наслідок, іржі, змастив та підготував до стрільб, що планувалися наступного дня. Дистанції стрільби в РСС невеликі, тому не розмірковуючи встановив коліматор SIS від компанії Shield, що був у наявності.
Перші відчуття: карабін дуже гарно зроблений, мене здивувала відсутність люфта між аппером і ловером (можливо, це випадок, а можливо — робота гужона ловера, але він відсутній узагалі). Вирішивши перевірити діаметр пінів ресивера, я був здивований — вони більші, ніж ті, які в мене були в наявності; не набагато, але більші. Вичистив ствол, звернув увагу на його обробку — як для бюджетного карабіна досить добре виготовлено, відсутні подряпини, якість полірування на пристойному рівні…
День другий: пристрілка та перші враження
«Та-а-ак, нумо, друже, попрацюємо». Карабін — це складний механізм, досить точний, з власною, неповторюваною «механікою» роботи. Швидкість процесів, що відбуваються в момент пострілу, завжди мене вражали. Водночас усі ці процеси і сам постріл — явище добре вивчене і прогнозоване. Тому перший день ми «пристріляємо тебе» (нудно, але точно) — приведемо карабін до нормального бою на визначеній дистанції; «спробуємо зібрати купу» — перевіримо точність бою за допомогою відстрілу трьох набоїв (у цей момент високоточники пустили очі під лоба і зітхнули); «потім вгатимо пару сплітів» — о, це вже фаново, саме для цього я тебе й брав; «розігріємося на групі мішеней» — «б’янчі» з шістьма тарілками, коротка дистанція та швидкість.
План є, зброя ЄЄ-Є-Є-Є — як я на тебе чекав! Є й набої — маленькі, незвичні, важкі жовті латунні циліндрики («насіння», як то кажуть). Сідаємо в машину — і вперед.
Перша зупинка у тирі «Ібіс»: крита галерея, дистанції 25 та 50 м — її достатньо для того, щоб пристріляти «дев’ятку». Що ж, за справу! Мішок, карабін, навушники, окуляри (куди ж без них, то моя безпека), магазин у комплекті прозорий, із досить тоненькими стінками — але, дякуючи богові і Віті (ця людина, що працює в од ному магазині на Почайні, досить відома в вузьких колах збройових фанатів), в мене є ще один маленький, але набагато надійніший оригінальний магазин Glock на 17 набоїв. Та давай уже! Єу-у-у — перший постріл і, не зупиняючись, але й не поспішаючи, ще два.
Намагаюсь оцінити відчуття — одночасно вдивляючись у мішень, бачу отвори лівіше та нижче від того місця, де я приклеїв стікер зеленого кольору. Карабін брикається сильніше, ніж я очікував, є підкидання догори. Але мені сподобалося — і запах пороху незвичний, дуже відрізняється від карабінного; такий, як в «піндика».
Але годі вже радіти — треба працювати. Внесення змін до механізму поправок коліматора, повторення попередньої дії — три постріли лягли вже значно ближче до стікера. Ще трошки праворуч — два кліки, вертикаль — гут, і знову три постріли. Результат — купчастість майже 2 МОА, коліматор «прибито» на 25 м. Відстріл на 50 м — результат такий самий. Внесення поправок — на 50 м середня точка влучання була трохи лівіше, і карабін приведено до нормального бою. Купчастість і повторюваність роботи механізмів — задовільні, можна працювати далі.
Висновки: робота затвора, буфера та УСМ надійна та задовільна. Після пристрілки зробив декілька парних пострілів у мішень на дистанції 10, 15 та 20 м. УСМ потребує доопрацювання або заміни, він довгий та нечіткий, із надмірним зусиллям на спуск та довжелезним ресетом, але все це ми вже проходили на карабіні в калібрі .223.
Також потребує заміни штатний полум’ягасник А2 — він не відпрацьовує підкидання ствола; теж знайома історія. Відкат затвора і буфера відчутний, але розтягнутий, зовсім не схожий на відкат карабіна в калібрі .223. Саме останній пункт потребує додаткового вивчення матеріалу, аби знайти оптимальний та раціональний підхід для зменшення зусилля відкату та поштовху в плече в момент пострілу.
Записавши свої враження, я попрямував до стрільбища ССК «Практика» задля роботи над іншими запланованими завданнями. Там відпрацював по металевих «поперах» та «б’янчі», спробував стрільбу з переносами під час руху. Всього за першій стрілецький день було використано 260 набоїв протягом п’яти годин, за цей час не сталося жодної затримки. Тепер можна і додому — розмірковувати над першими кроками у перевтіленні мого Inter Ordnance у карабін мрії…
Плани
За результатами перших десяти днів використання Inter Ordnance з загальним настрілом більше 2 000 набоїв я можу стисло викласти перші думки стосовно того, що я змінюватиму в своєму карабіні. Ці думки виникли як результат власних вражень та після обробки інформації, яку я зміг отримати від друзів-рушничників, що користуються інерційними системами, пістолетників, які використовують той же набій (пам’ятаю про суперечки навколо 9х19 та 9х21), інформації з Інтернету та відгуків зарубіжних стрільців PCC, що вже декілька років користуються цією платформою. Щось із цих планів уже втілено у життя, інше чекає свого часу.
Було встановлено УСМ від компанії High Performance Firearms — модель Hipertouch Reflex; саме такий стоїть на моєму карабіні в калібрі .223, тому я не буду звикати до нового. Полум’ягасник А2 змінений на дульне гальмо-компенсатор від вітчизняного виробника, проте експерименти тривають — днями отримаю нове ДГК, розроблене саме для калібру 9 мм. Особливість набоїв 9х19 та 9х21 — в малому об’ємі газів, тому жодне ДГК, розроблене для високошвидкісних калібрів, тут не працює. Змінено буфер разом із пружиною; знову особливість «дев’ятки» з її вільним затвором — велика маса затвора дуже «розгойдує» карабін та викликає потужну вібрацію.
Встановлено буферну систему, іде підбір ваги і пружин, але результат уже відчувається — я отримую все більше задоволення від роботи з карабіном. Наразі проводяться тести з ручкою зводу карабіна, розміщеною ліворуч, а не позаду аппера — це полегшує і прискорює початок стрільби з другої позиції. Розробник та виконавець — теж вітчизняна компанія, перший тестовий зразок повернуто виконавцю, в цілому — дуже зручне і корисне рішення. Треба ще зробити саму ручку більш вигнутою і трохи довшою. Вже є перша генерація збільшувача горловини магазина (чекаю її від виробника на тест), те ж саме — стосовно подовжувачів магазина на 12 набоїв. Загалом іде кропітка праця з доводки та шліфовки зброї, звикання до неї, нахолощування навику перезаряджання магазина — тому що кут нахилу шахти магазина відрізняється від такого шахти в калібрі .223. Є думка про зменшення довжини ствола — для отримання більшої кількості газів та більш ефективної боротьби з підкиданням.
Є ще над чим працювати. І, як то кажуть, не перемикайтеся — далі буде…
